Студенти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, факультету іноземної філології, академічної групи Ang2-B16 мали змогу проходити практику в одній із шкіл Кам’янця-Подільського (методист – Шаповал О.Г., доцент кафедри германських мов і зарубіжної літератури). Тому ми з радістю і охоче поділимось нашим практичним досвідом.
Студенти проходили практику з 5 по 7 клас.
Кожен із студентів-практикантів написав свій власний досвід на обрану ним тематику
ІНТЕРЕС УЧНІВ ДО ЧИТАННЯ
Збагатившись практичним досвідом, охоче поділюсь із враженнями, які склалися після практики.
Література вимагає не тільки талановитого письменника, а й талановитого читача (Й.Гете). Це вислів, який характеризує сучасного учня. Зовсім не дивно, що кількість читачів щоразу зменшується, адже не кожен здатний заглиблюватись у зміст книги і зрозуміти сенс. Треба вміти поринати у світ книги і читати між рядками, чого більшість з учнів не вміє.
Як нам відомо із методики зарубіжної літератури 5-7 класи – це період прилучення до читання. На цьому етапі на вчителя лягає велика відповідальність, а саме долучати учнів до найкращих здобутків літератури, відкривати чудовий світ книги, розкривати жанрову різноманітність і тематичну багатогранність книжок. Я зрозуміла, що умовою ефективного результату є вчительська любов до літератури, методи подачі нового матеріалу та прийоми реалізації цих методів. Будучи озброєними різними методами та прийомами, я змогла зацікавити учнів творами. Безумовно, кількість учнів, які читають книги не збільшилась, але значно зріс інтерес до вивчаючого твору. Іколи учні зацікавлені то на цьому етапі важливо робити все аби вони зрозумілитвір і те, що автор хотів донести. До прикладу, я застосовувала наступні прийоми: коментоване, вибіркове, виразне читання; бесіда за прочитаним; постановка проблемних питань; постановка дослідницьких завдань (аналіз, синтез, порівняння); розповідь.
Також варто зазначити, що готуючись до уроку я та мої колеги орієнтувалась на сучасного учня, враховуючи його інтелектуальний рівень, духовні потреби.
Через те, що сьогодні кожен має вільний доступ до інформації, завдяки телебаченню, радіо, комп’ютеру, інтернету, її цінність значно зменшилась і вчитель став не єдиним джерелом інформації. Це і призвело до незацікавленості, тому вчителю важко втримати учнівську увагу протягом уроку.
Я вважаю, що успіх можливий лише тоді, коли вчитель зважає на емоційно-естетичну природу слова, широко використовує у своїй практиці виразне читання, актуалізацію чуттєвого досвіду учнів, методи та прийоми, що сприяють розвитку відтворюючої і творчої уяви.
Денисюк Анна
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИЧНИХ ПРИЙОМІВ НА ОКРЕМИХ ЕТАПАХ УРОКУ
В період проходження практики студентки-практикантки ознайомились з методичною системою роботи вчителя-предметника та проводили уроки зарубіжної літератури самостійно, залучаючи вивчені методи та прийоми для урізноманітнення навчально-виховного процесу. Для цілісного підходу до діяльності у процесі навчання найчастіше використовувались пояснювально-ілюстративні методи у поєднанні з репродуктивними. На кожному етапі уроку студентки-практикантки організовували свою діяльність, опираючись на різні прийоми, для активізації засвоєння інформації згідно з вимогами часу.
На етапі актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів використовувалися такі прийоми: відтворення запису пісні (Михайлюк Ольга – пісня «Зоряна країна» до казки «Маленький принц»), відео-фрагмент з фільму (Мартинюк Анастасія, Денисюк Анна – фрагменти з фільму «Алые паруса» до повісті «Пурпурові вітрила», Лісова Владислава – «Приключения Тома Сойера и Гекльберри Финна» до повісті Марка Твена), або буктрейлер (Лісова Владислава, Ясиновська Ірина – «Поліанна» Е. Портер, Сомик Марина – «Аліса в Країні Див» Л. Керролл).
На етапі засвоєння нових знань активізація пізнавальної діяльності здійснювалася за допомогою таких прийомів: демонстрація презентації, бесіда, робота з підручником, читання вірша мовою оригіналу та порівняння його з перекладом (Денисюк А.), складання асоціативних кущів та таблиць (Варфоломеєва Ю., Михайлюк О.), гра на запам’ятовування персонажів «Крокодил» (Мартинюк А. Варфоломеєва Ю.).
На етапі узагальнення та систематизації нових знань науковий процес здійснювався за допомогою інтерактивного методу: робота в командах, робота в групах. Такий вид діяльності передбачав здійснення ряду командних завдань, таких як: встановлення відповідностей, цитатна характеристика персонажів, порівняльна таблиця героїв, розв’язання кросвордів та ребусів (Ясиновська І.), складання власних віршів, гра «Тайнопис» (Сомик М.).
На етапі підбиття підсумків уроку учні отримували творчі завдання: зробити постер рефлексії уроку, намалювати малюнок, написати побажання, охарактеризувати улюбленого героя і т.п.
У разі уроку контролю знань, або етапу самостійної роботи, студентки-практикантки проводили тестування та різнорівневі контрольні роботи.
Варфоломеєва Юлія
ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ УЧНІВ У ПЕРЕГЛЯДІ УРИВКІВ ФІЛЬМУ ЗА ТВОРОМ, ЯКИЙ ВИВЧАЄТЬСЯ НА УРОЦІ
На сьогоднішній день для осучаснення уроку та збільшення зацікавленості учнів у вивченні певного твору, вчителі дедалічастіше використовують інноваційні технології серед яких перегляд уривків з фільму. Як і більшість методичних прийомів, перегляд уривків фільму має свої плюси та мінуси. Використання екранізації художнього твору на уроці зарубіжної літератури сприяє кращому розумінню художнього тексту та збільшенню зацікавленості учнів до вивчення даної теми. Це сприяє кращому аналізу учнями певних епізодів твору, збільшує їх активність на уроці та залучає до розгляду твору пасивних учнів класу. Серед мінусів, ми можемо відзначити обмеження часу тривалості перегляду фільму під якою вчителю слід розуміти, що екранізація не може містити усі репліки персонажів та усі сцени через які проходить розвиток сюжету.
Проводячи урок зарубіжної літератури у 5 класі, вивчаючи твір «Поліанна» Елеанор Портер, на етапі засвоєння нових знань використовувала екранізацію уривків з фільму. На власному досвіді побачила особливу зацікавленість учнів у вивченні художнього твору за допомогою екранізації. Після прочитання перших розділів роману учні переглядали уривки фільму з особливою увагою, зацікавленими у перегляді були всі учні класу. Провівши опитування після даного уроку про підвищену увагу учнів на уроці, їхніми відповідями були зацікавленість у зрівнянні власних уявлень з художнім фільмом. Проте, варто відзначити, для покращення засвоєння матеріалу уривки фільму не повинні перевищувати 10 хвилин, оскільки увага учнів втрачається. На етапі узагальнення та систематизації нових знань також можна використовувати перегляд уривків фільму для доповнення та зацікавлення учнів.
Підсумовуючи, можна відзначити, що використання екранізації на уроці зарубіжної літератури сприяє підвищеній зацікавленості учнів у вивченні художнього твору та залучає до аналізу твору пасивних учнів.
Ясиновська Ірина
ПОЗАКЛАСНА РОБОТА
Літературна освіта, всебічний літературний розвиток учнів не може здійснюватись лише за рахунок суто урочного часу, якого катастрофічно мало в годинній сітці. Тому на допомогу приходить саме позакласна робота.
Якщо урок – основна ланка навчально-виховного процесу, де вчитель щоденно здійснює освіту, виховання й всебічний розвиток учні, то позакласна робота активно сприяє розвитку зацікавленості певним предметом. Незважаючи на те, що мета урочної та позаурочної діяльності в кінцевому результаті збігаються: забезпечити літературну освіту учнів, – позакласна робота має власні важливі для навчання та виховання мету та завдання.
На час нашої практики випав тиждень зарубіжної літератури та англійської мови – чудова можливість спробувати себе в іншому виді взаємодії з учнями. Адже перед нами стояло багато завдань:підготувати листівки та оголошення для «Вернісажу вітальних листівок», вибрати та зробити стіннівку на тему «Вірші відомих англійських письменників», підібрати плейлист для радіотрансляції «Веселаперерва”,допомогти в малюванні ілюстрацій «Улюблені герої сучасних творів”,розробити програму брей-рингу «Знавці літератури», а також створити експозицію кросвордів «Уважний читач” та багато іншого. І на мою думку, ми впорались з цим завданням.
Позакласна робота із зарубіжної літератури покликана формувати зацікавленого у творах світової класики читача, а також розвивати учня як цілісну творчу особистість, виявляючи при цьому талановитих, обдарованих дітей, формувати у них світогляд і систему культурних цінностей.
Позакласна робота позитивно впливає на розвиток пізнавальної сфери, творчості, самореалізації, особистісної культури, адаптаційних здібностей та гнучкого мислення, дитина займає певне місце в колективі та спілкується з членами цього колективу, засвоює певну систему культурних цінностей.
Михайлюк Ольга
ЧИ ЦІКАВІ УЧНЯМ ТВОРИ З ШКІЛЬНОЇ ПРОГРАМИ?
Діти, як і дорослі, нічого не люблять робити з примусу, а тим паче читати. У світі нанотехнологій, ті, хто навчаються у школах, забули, що таке книга і який позитивний внесок вона може зробити у життя. Їхньою цікавістю керують гаджети, але, варто зазначити, серед учнів є і чималий відсоток тих, хто з цікавістю відкриває для себе новий твір. Перейшовши з молодшої школи до середньої, учні відчувають уже певну відповідальність за себе, вони навчаються самостійності, але їх увага дуже розсіюється і важко концентрується на чомусь одному, особливо це стосується літератури. Проходячи педагогічну практику у 5 класі, я зробила певні висновки щодо такого питання: «Чи цікава література пропонується дітям у 5-их класах та їх активність на уроках?».
На період педагогічної практики із зарубіжної літератури, до мого з учнями розгляду пропонувалося три твори , а саме «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена, «Полліанна» Елеонори Портер та «Аліса в країні див» Льюїс Керролл. Усі три твори мають свою тему, ідею та повчальний висновок. На мою думку, вони є досить доречними для прочитання саме у 5-ому класі: цікаві, невеликі за обсягом, легкі для прочитання. Та я звернула увагу, що учні були активнішими під час обговорення Тома Сойєра, аніж інших творів. Хоч «Полліанна» спонукає бути добрими до оточуючих, радіти дрібницям, нести усім позитив та вірити в краще, а «Аліса в країні див» розширює фантазію учнів, але все ж таки читати про пригоди маленьких бешкетників учням 5-Б класу було цікавіше. Багато хто зауважив, що хотів би мати такого друга як Том, або ж , що багато пригод головного героя є досить схожими до життєвих подій учнів. Їм було цікаво обговорювати позитивні і негативні якості героїв, наслідки після певних подій в той момент, коли для частини учнів «Полліанна» здалась їм нудною та одноманітною, особливо для хлопців, а «Аліса в країні див» важкою для сприймання, але зазначивши, що набагато цікавіше читати такі твори,ніж розглядати вірші, казки чи байки.
Отже, можна дійти до висновку, що учням 5-их класів пропонується доречна література і більшості учнів цікаво вивчати зарубіжну літературу, але якщо твір є більш пригодницького характеру. В такому разі, їм легко вдаються творчі завдання, в яких вони можуть проявляти свою креативність. І, звичайно, найбільше активність проявляється в бажанні отримати високу оцінку за свої старання.
Сомик Марина
ТРУДНОЩІ ТА ПРЕРОГАТИВИ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Кожен студент, що опановує педагогічне ремесло, попередньо отримавши певний багаж теоретичних знань, мусить навчитись застосовувати їх, тобто пройти педагогічну практику. Будучи студентом філологом, я відчула це на собі. Взагалі, практика – це чудова можливість не просто показати себе, але й кинути собі виклик, і врешті-решт зрозуміти, чи ту професію ви обрали.
З багатьма перевагами та складнощами я зустрілася практикуючи викладання зарубіжної літератури. Перш за все, я зрозуміла, що вчитель не просто має досконало володіти матеріалом, а й бути спроможним застосовувати різноманітні психологічні та методичні прийоми. Він має доступно подати тему, зацікавити, а для цього потрібно підійти до кожного з учнів по різному, адже кожна дитина – це унікальна та неповторна особистість, і це досить важко коли перед вами сидить двадцять п’ять абсолютно різних людей зі своїм розумінням і мисленням. Хтось може прочитати літературний твір самостійно і вільно інтерпретувати його, інший – потребує певних наочних елементів, таких як відео- чи фотофрагменти, комусь взагалі надзвичайно важко, і в такому випадку, вчитель зобов’язаний приділити учню додатковий час.
Також, я думаю кожен педагог стикався з такою проблемою, як брак часу. Тільки уявіть, що ви маєте лише сорок п’ять хвилин для того, щоб перевірити домашнє завдання, пояснити нову тему, знайти до кожного підхід, застосувати різні види роботи і зробити це все цікаво, пізнавально і навчально. Це потребує великої кількості зусиль і кропіткої праці.
Але, мушу зазначити, що наші наставники та керівники завжди були готові прийти на допомогу: підказати, навчити, порадити, виправити, скорегувати і просто вислухати, коли це було потрібно. Тому, завдяки їм, старанним учням і всім іншим, хто нас підтримував і допомагав, педагогічна практика пройшла надзвичайно цікаво, корисно, можливо не завжди легко, адже немає простих шляхів до мети, проте, це безцінний досвід, який безумовно вартує усіх зусиль, яких ми приклали.
Мартинюк Анастасія
РЕКОМЕНДАЦІЇ МАЙБУТНІМ ПРАКТИКАНТАМ
Час практики у школі – це час самовдосконалення, розвитку та успішної перевірки власних сил та знань. Під час проходження практики група Ang2-B16 успішно демонструвала знання, здобуті в університеті, а також мала можливість застосувати теорія у практичному руслі. Проаналізувавши увесь шлях нашої плідної праці у школі, ми вирішили запропонувати нашим нащадкам, тобто майбутнім практикантам, корисні рекомендації, які допоможуть у проходженні практики з легкістю та натхненням.
Отже, перш за все, що потрібно знати та вміти кожному практиканту:
- Подача матеріалу на уроці повинна бути логічною, цікавою, новітньою, а також інформативною (сучасний світ пропонує велику кількість інформації, а тому варто виділяти найцікавіше та найкорисніше для учнів певного віку);
- вчитель-практикант не повинен соромитися учнів, власних думок, а також несподіваних ситуацій на уроці (наприклад, учень/учениця порушують дисципліну під час навчального процесу);
- вчитель-практикант повинен мати високу зацікавленість, глибоке знання предмета, який викладає (недопустимим є те, щоб вчитель-практикант прийшов на урок непідготовленим, не підготувавши потрібної теми заздалегідь);
- під час навчального процесу практикант повинен застосовувати різні методи та прийоми навчання (евристичний метод, метод творчого читання (найпродуктивнішими для учнів 5 класу були: вибіркове читання, читання напам’ять, коментоване читання);
- застосування мультимедійних засобів навчання позитивно впливає на учнів усіх класів (презентації, буктрейлери, відео- та аудіозаписи та ін.); дані засоби служать кращому сприйманню нового матеріалу та активному його засвоєнню;
- для того аби уроки проходили цікаво та продуктивно, а ваші учні засвоювали матеріал швидко та результативно, варто навчитися правильно співпрацювати з учнями (щодо прикладу, проводити час на перервах разом; якщо учень/учениця портебує допомоги чи поради – обов’язково підтримайте та допоможіть; на виховних годинах допомагати учням виправляти помилки, зроблені під час навчального процесу: вибачитися перед однокласником/однокласницею, спільно виконати незроблене домашнє завдання та ін.).
Отже, під час практики головне завдання вчителя-практиканта – вміння застосувати теорію у практиці при цьому залишаючись відкритою людиною, яка завжди навчить, підтримає та допоможе. Тому, практики боятися не варто! Лише вперед до звершень! До учнів!
Лісова Владислава