АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“АНАЛІТИКА НАРАТИВНОГО ДИСКУРСУ”
- Метою викладання навчальної дисципліни є засвоєння студентами-філологами основних положень наратології, уміння використовувати їх у процесі аналізу художніх творів та під час викладання вишівських та шкільного курсів літератури. Дисципліна пов’язана з основними літературознавчими дисциплінами – «Вступ до літературознавства», «Теорія літератури», «Історія зарубіжної літератури», «Історія української літератури», «Порівняльне літературознавство», а також із загальноосвітніми гуманітарними дисциплінами, що вивчаються у ВНЗ (філософія, культурологія, мистецтвознавство, релігієзнавство та ін.).
- Результатом навчання є формування інтегральних, загальних і спеціальних (фахових, предметних) компетентностей:
- інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні інноваційні задачі і практичні проблеми у галузі освіти або у процесі навчання, здійснювати наукові дослідження та впроваджувати їх результати на практиці;
- загальні компетентності:
- Здатність проведення наукових досліджень на відповідному рівні, пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
- Здатність до використання принципів, методів та організаційних процедур дослідницької та інноваційної діяльності.
- Здатність генерувати нові ідеї та доводити їх ефективність.
- Здатність розробляти та управляти реалізацією навчально-наукових проектів.
- Здатність до навчально-наукової діяльності у ситуаціях мультикультурності;
- спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
- Здатність до аналізу складних літературних наративів і залучення їх до процесу викладання літератури у старшій середній і вищій школах.
- Володіння принципами й методами дискурсивного вивчення літератури.
- Здатність до застосування наратологічного підходу до аналізу літературних явищ.
- Здатність з’ясовувати особливості наративної структури літературно-художніх текстів модерної і постмодерної доби.
- Зміст навчальної дисципліни:
- Наратологія як наука.
- Визначення наративу і дискурсу.
- Нарація як акт художньої комунікації.
- Наратор і фокалізація у художньому тексті.
- Структурні елементи наративу та їх функції.
- Наративні стратегії класичної, модерної і постмодерної епох.
- Обсяг вивчення навчальної дисципліни. Кількість кредитів ECTS – 4. Загальний обсяг годин – 120 (аудиторних – 40, з них: лекційних – 20, семінарських – 20, самостійної та індивідуальної – 80).
- Форма підсумкового контролю – іспит.
- Викладацький склад: О.В. Кеба, доктор філологічних наук, професор; Р.М. Семелюк, кандидат філологічних наук, старший викладач.
- Перелік основної літератури.
- Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М. Зубрицької. – Львів Світ, 2001. – 600 с.
- Женетт Ж. Повествовательный дискурс // Женетт Ж. Фигуры. В 2-х т. – Т.2. – М., 1998.- С.60-281.
- Западное литературоведение XX века : Энциклопедия. – Москва : Intrada, 2004. – 560 с.
- Лексикон загального та порівняльного літературознавства / Буковин. центр гуманіт. дослідж.; За ред. А.Волкова та ін. — Чернівці: Золоті литаври, 2001. — 636 с.
- Літературознавча енциклопедія : У двох томах. / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. – К : ВЦ «Академія», 2007. – Т. 1. – 608 с.; Т. 2. – 624 с.
- Силантьев И.В. Мотив в системе художественного повествования. – Новосибирск : Изд-во ИДМИ, 2001 – 235 с.
- Тюпа В.И. Нарратология как аналитика повествовательного дискурса. – Тверь, 2001. – 58 с.
Завідувач кафедри
германських мов і зарубіжної літератури ____________________ /О.В. Кеба/